Візії Рівненської суботи

«Весна прийшла», – приходить в голову банальна думка, і починаєш неквапно пакувати наплічник, обираючи першу жертву для відкриття мандрівного сезону. Рівне якраз підходить.

Та й «Дні Театру у Рівному» можна відвідати. А не просто потинятися містом.

Отож, приїхавши до Рівного. Першою чергою, як завжди і всюди, направляємось до центру. Зазвичай все необхідне мандрівникам зосереджене саме там.

Спостерігаємо здоровенну жовту будівлю – кінотеатр – і рухаємося далі. Огороджений високим металевим парканом Драмтеатр сіро спостерігає за людською метушнею. Прямісінько поряд із ним почали будівництво підземного переходу, але театр від такого шоку потріскав і тепер рятують вже його.

Далі на очі трафляється Будинок органної музики. Симпатична будівля із афішею вечору джазових імпровізацій. Недалеко звідси вже й міст, а під ним натхненно продають труси та вінки. А ще річка тече. Цікаве поєднання.

Приємне враження складається від відвідин арт-кав’ярні «Сальвадор Далі», на яку натрапили зовсім випадково. Ориґінальне оформлення плюс фотовиставка з Індії, нормальні ціни. А для маніяків-цукроколекціонерів – фірмовий цукор із паном Сальвадором.

А тепер час вже й до Палацу молоді діставатись, на вистави від «Днів Театру у Рівному». Їх дві: «Епос хижака» та «Мистецтво бути разом».

Щодо «Епосу хижака», яку поставив мім-дует «Next Step» за однойменним оповіданням Леоніда Каганова, вистава справді захоплює. Дитяча безпосередність Ґлаї з планети Юта і серйозність Спейсі, які намагаються зрозуміти одна одну в той час, як космічний корабель сигналізує тривогу. І все таки «Ти ж не залиши пухнастого?», і три альтернативні кінцівки – три виходи із небезпеки.

«Мистецтво бути разом» від Deep із Луганська, на жаль, не справив такого враження. Можливо через якусь однотонність персонажів. Він і вона, які то щасливі були, то розбігалися у різні боки життя, то просто не розуміли один одного.
Але, загалом, «Дні Театру» залишили по собі позитивне враження. І людей зібрали немало. Це вже тішить.

Та на цьому вечір у Рівному не закінчується. Вдалося нам потрапити ще й на мистецьку вечірку «ЕТНОґраунд» – Балкани у місцевий Хобі-паб. Помітно було, що запальні балкансько-циганські мелодії справді прийшлись відвідувачам до смаку. Тому танці, танці і ще раз танці.

А після можна зі спокійною душею та вдало відкритим мандрівним сезоном повертатися до Львова. І при цьому вирішувати, якою ж буде наступна жертва Мандрівного Товариства.