Шоколад
09.03.2010 14:37 Регіон: Львів
Це вже третє на шоколадному рахунку міста «Свято шоколаду». Під час минулого було доволі холодно та мокро, але людно. Холодно, бо снігу купа. Мокро, бо він танути надумав. Людно, нарід солодке любить.
Цього року ситуацію з «холодно» та «мокро» спробували виправити, зробивши частину свята (варто зазначити, основну) у Львівському палаці мистецтв, а іншу – на площі перед Оперним.
Щодо частини у приміщенні. Забави для дітей, шоколад, шоколадні майстри-скульптори, шоколадний лев, величезний торт, кіно, фотовиставка. Ніби все й непогано так виходить. Скульптуру лева зліпили, дитячу «Шоколандію» збудували, торт роздали, кіно показали, скульптури теж їстівні.
Та знову вилазить нахабне «Але». Тіснява неймовірна. Затори, ніби на львівських дорогах у будній день. Ні тобі зайти нормально, ні вийти. Коли ж все таки зайшов, готуйся повзати равликом. Ходити у приміщенні також злегка складно.
Щодо комфортного тепла. Тепле приміщення – на перший погляд дуже добре. От тільки заходиш ти туди в зимовому одязі, стає спекотно: або залишаєшся в куртці/шубі/пальто (потрібне підкреслити), і мрієш вибратись на свіже повітря, або знімаєш те все із себе. І отак тягаєш усі ті лахи за собою. А якщо з дітьми, то ще й їхній одяг. Руки мирно запаковані. Картина на кшталт «все падає з рук, доки намагаюсь сфотографувати дитину на шоколадному фоні» - випадок не поодинокий. Ну і так далі, і тому подібне.
Ще варто врахувати, що приміщення у нас без п’ятого виміру. Тобто, не безрозмірне. Усіх не запхаєш. Тому значна кількість охочих втрапити на платну (20 гривень квиточок) частину шоколадного свята, просто змушена була чекати. Образно і не образно кажучи, стояти під дверима.
Щодо вуличної четвертини свята. «Цигарка на цукерку» мінялася, здається, файно. Ну, хто від солоденького відмовиться?
А прямі трансляції з Палацу мистецтв? Ви справді думаєте, що це МЕГАцікаво? Та добре, добре. Діти вірші гарно розповідали. Дивіться собі на здоров’я.
Неймовірна кількість шоколадних виробів просто вражала. Особливо продукція всіляких там наминайків. Ну, шоколад понад усе.
Андріана Стахів
|