Зимовий туристичний сезон 2010-2011 на Львівщині може не відбутися

Про проблеми та перспективи у галузі туризму на Львівщині розповів начальник відділу туризму Львівської ОДА Андріан Кліщ.

Пане Андріане, як пройшов зимовий сезон 2009-2010 на Львівщині?

Не можна сказати, що цьогорічний сезон пройшов вдало. Як це не дивно, але коли вся Україна потерпала від надлишку снігу, то в Карпатах його практично взагалі не було.

Як ви знаєте, пік туристичного сезону припадає на Новорічні та Різдвяні свята. Сезон розпочався з 2 січня, але сніговий покрив був нульовий. Нові побудовані дуже гарні бази відпочинку, готелі та мотелі пустували. Адже туристи, які приїжджали туди не мали чим себе зайняти окрім ресторанів, боулінгу, парних і т.д. Я це все кажу до того, що у Львівській області штучно були засніжені лише дві гори – «Погар» у Славську і новий комплекс «Плай» у селі Плав’є. Тут була і якісна інфраструктура і сніг.

Які основні проблеми ви окреслюєте в цьому зимовому сезоні?

У Славську можна підкреслити три основних проблеми, які перешкоджають проведенню нормального туристичного сезону.

Перше – це те, що ті туристичні бази, які вже давно працюють у Славську мають переважно застаріле обладнання, в тому числі витяги, та інфраструктуру загалом.

Друга проблема – нові збудовані бази та готелі, які мають неперевершений сервіс – в них є боулінги, сауни, закриті басейни, ресторани, але вони не мають власних витягів. Тобто тут інвестор також прорахував, адже людина в першу чергу їде в гори, щоб повозитися на лижах. Будуючи такі шикарні готелі потрібно задумуватися і над тим, щоб будувати й витяги.

Але найважливішою проблемою у Славську є те, що в свій час там відбувся суттєвий розподіл земель серед селян. При розробці генплану селища були затверджені рекреаційні зони, на яких не можна було будувати, адже там мали бути гірськолижні поля. Але оскільки генплан дуже довго затверджували, то за той час місцеві органи влади просто розпаювали рекреаційні зони. Землю розділили між селянами, вони її вже всю практично виорали, поставили свої паркани, що звичайно ж не дозволялося робити. І ось така ситуація саме дала те, що інвестор не хоче приходити і купувати ці маленькі ділянки в кожного мешканця села, ще й за різною ціною і не факт, що коли там з’явиться канатно-крісельна дорога чи гірськолижна траса, ці люди не вийдуть і не скажуть, що хочуть назад свою землю. Інвестор просто боїться туди йти і вкладати свої інвестиції.

Криза безумовно також вплинула на те, що не було туристів. Але щодо цін, то можна сказати, що вони були досить ринковими.

Тобто основна проблема в розумному інвесторі?

Я ще раз хочу підкреслити те, що туди вже прийшли люди, які заробили гроші і побудували нові готелі. Зробили вони все ідеально, але туристи до них не приїхали, бо навколишня інфраструктура пуста. В «Плай» черги були цілими днями. В даному випадку до цього потрібно підходити дійсно професійно. Бо коли є готель, має бути підйомник і система засніження. Щоб приїхав турист, має бути комплекс заходів. І один з них – це технічний захід. В нас побудували ідеальні готелі, сауни, парні, більярди і ін., але турист в першу чергу хоче подихати свіжим повітрям, відпочити від міста, загазованості.

В нас є прекрасні гори – Тростян, Тисовець, Захар Беркут і вони чекають інвестора. Ті бази, які там знаходяться використовують старе обладнання. І якщо вони не можуть все привести до ладу, то мабуть потрібно продавати їх, або укладати контракти, щоб хтось інвестував. А в них туристичний сезон тривав тиждень.

Це дуже погано для регіону. Коли в нас є одні з найкращих гір, природа і історичні пам’ятники, а туристи не їдуть.

Я веду до того, що коли цього року власники готелів не дадуть якогось компромісу, не почнуть щось робити, то сезон 2010-2011 в нас взагалі може не відбутися.

Я думаю, що вони вже самі зрозуміли, що їм потрібна інфраструктура. Є багато нових сучасних технологій, світ не стоїть на місці. Можна купувати обладнання і 5 - річної давності, таким шляхом пішла Закарпатська область і там все працює. І цю проблему потрібно починати вирішувати вже. І що стосується власників приватних селянських угідь так само.

Оскільки туристичний сезон тривав не довго, то мабуть і травматизм значно зменшився? Чи є у вас статистика?

Щодо травматизму у Карпатах, то хочу сказати, що в нас досі немає нормативної бази по безпеці. Є програма безпеки, яка більше виглядає на декларацію. Тому ми просто моні торимо і фіксуємо ситуації, які виникають на підйомниках. В нас є більше 30 підйомників і 5 гірськолижних доріг. З них 2 сучасних з великою проїзною здатністю – 2 тис. 400 людей на годину. Цього року працювало всі 5 доріг лише і 15 підйомників.

Цей туристичний сезон й справді пройшов практично без травматизму, бо не було снігу. З одного боку це і добре. Львівським гірським рятувальним загоном було надано допомогу 172 туристам, на пошукові роботи він виходив 4 рази.

А скільки туристів загалом відвідало Карпати Львівщини цьогоріч?

Статистики по кількості туристів, що відвідали зимовий туристичний сезон на Львівщині немає. Ми можемо контролювати лише тих, хто замовляє тур через туристичні фірми. І це є також велика проблема. Ми обов’язково будемо піднімати це питання на колегії держкомтуризму, щоб привести все до нормальних європейських норм, в тому числі статистику. Зараз вводяться ваучери, тобто ми будемо чітко знати скільки є туристів, які до нас прибули.

Ситуацію щодо туристичного сезону 2009-2010 на Львівщині також прокоментував директор готелю «Перлина Карпат», що на Сколівщині Тарас Мих:

- Цей туристичний сезон на Львівщині показав хто є хто. Люди, які займалися готельним бізнесом як додатком до основного бізнесу, прогоріли. А таких є дуже багато. Більшість власників готелів, які заробляють гроші на металургії, на цеглі, на контрабанді, хто на чому і побудували великі хати, думаючи, що на цьому зароблятимуть гроші, в результаті не заробили практично нічого, бо не було в них основного – не було гірськолижних витягів. Тобто вони прорахувалися. Але це добре, це вичищає. Така система зараз по всій Україні. Це бізнес і в нього є дуже тонка межа між прибутковістю і збитковістю. Туризм впав по всій Україні на 30%. Підприємці, які крім готелів побудували ще й підйомники мають зиск, адже 90% туристів приїжджає, щоб повозитися на лижах. Тому, я думаю, що через 2-3 роки багато туристичних баз просто зникне.